Про викладання курсу



Школа майбутнього
Чудова шкільна пора! Кожен, хто навчався в школі, з гордістю згадує про неї, адже тут знаходяться твої вірні друзі ти радієш спілкуванню з ними, бо школа – це чудовий дім.
Цікаво, а якою ж буде вона в майбутньому? Я уявляю її світлою та просторою, з великими вікнами, в які проникають сонячні промінці. В коридорах поселилися гарні квіти і навкруги так чисто, що навіть дітям не приходять думки, як зруйнувати цю красу.
А тепер завітаємо до кабінетів. Зручна мебель, інтерактивні дошки, комп’ютер чи ноутбуки. Пояснювальний матеріал супроводжується показом кінофрагментів, тому учні легко запам’ятовують новий матеріал.
 А ще, мені здається, що в школі майбутнього повинно бути кілька компֹютерних класів, щоб учні та вчителі вільно та легко могли ними користуватися. Це дасть змогу швидко та зручно перевірити знання учнів, відразу ж після пояснювання.
А тепер ми в спортзалі. Він дуже великий! Учні та вчителі можуть тренуватися на нових тренажерах, плавати в басейні. Також можуть грати в різні спортивні ігри: футбол, волейбол, баскетбол. Взимку – кататися на лижах та коньках, адже в здоровому тілі – здоровий дух!
Після закінчення уроків діти не поспішають додому. Чому? А тому, що в школі працює велика кількість гуртків: комп’ютерний, гутрок «Євроклуб», в якому займаються учні, яким цікаво дізнаватися щось нове про інші країни. Кожен учень обирає собі той гурток, який йому довподоби,і все зовсім безкоштовго. У вчителів велике бажання працювати з учнями. На них полкладена велика місія: виховати майбутніх достойних громадян нашої Батьківщини.
Зараз заглянемо в шкільну їдальню. Там використовують лише натуральні продукти, не модефіковані. Кожен обирає собі страву за смаком.
Ось тако я уявляю собі майбутю школу. Буде вона такою, чи ні, я не знаю, але вірю, що зможу допомогти їй такою стати.

Заняття по спільноті


Мої враження від заняття

Презентація проектів по спільноті

Мої враження від курсу "Компютерні технології для місцевої спільноти"


Планування роботи в проекті





Есе про школу


Стежини кожного із нас беруть початок з отчого порогу. Отої хатки край села, чи з тої ближньої висотки. Коротка й довга, рівна і крива – але у всіх вона пройшла широким світлим шкільним коридором. Де голосний дзвінок із року в рік, скликає дітвору у теплі класи. Де тихий гомін навіть чути з стін. І дошка промовляє вголос басом.
 Дитинства світ, барвистий веселковий, лунає скрізь....Шкільне подвір"я – просторе  й рідне, в якому зібрано історію десятиліть та поколінь історію – це книга-розповідь життя, життя учнівського та вчительського, бо без минулого не має майбуття, бо без історії не має і народу.