Intel "Шлях до успіху"
Блог для висвітлення роботи фасилітатора Бондар Л.М. при впровадженні курсу Intel "Шлях до успіху"
Школа
майбутнього
Чудова шкільна
пора! Кожен, хто навчався в школі, з гордістю згадує про неї, адже тут
знаходяться твої вірні друзі ти радієш спілкуванню з ними, бо школа – це
чудовий дім.
Цікаво, а якою ж
буде вона в майбутньому? Я уявляю її світлою та просторою, з великими вікнами,
в які проникають сонячні промінці. В коридорах поселилися гарні квіти і
навкруги так чисто, що навіть дітям не приходять думки, як зруйнувати цю красу.
А тепер завітаємо
до кабінетів. Зручна мебель, інтерактивні дошки, комп’ютер чи ноутбуки.
Пояснювальний матеріал супроводжується показом кінофрагментів, тому учні легко
запам’ятовують новий матеріал.
А ще, мені здається, що в школі майбутнього
повинно бути кілька компֹютерних класів, щоб учні та вчителі вільно та легко
могли ними користуватися. Це дасть змогу швидко та зручно перевірити знання
учнів, відразу ж після пояснювання.
А тепер ми в
спортзалі. Він дуже великий! Учні та вчителі можуть тренуватися на нових
тренажерах, плавати в басейні. Також можуть грати в різні спортивні ігри:
футбол, волейбол, баскетбол. Взимку – кататися на лижах та коньках, адже в
здоровому тілі – здоровий дух!
Після закінчення
уроків діти не поспішають додому. Чому? А тому, що в школі працює велика
кількість гуртків: комп’ютерний, гутрок «Євроклуб», в якому займаються учні,
яким цікаво дізнаватися щось нове про інші країни. Кожен учень обирає собі той
гурток, який йому довподоби,і все зовсім безкоштовго. У вчителів велике бажання
працювати з учнями. На них полкладена велика місія: виховати майбутніх достойних
громадян нашої Батьківщини.
Зараз заглянемо в
шкільну їдальню. Там використовують лише натуральні продукти, не модефіковані.
Кожен обирає собі страву за смаком.
Ось тако я уявляю
собі майбутю школу. Буде вона такою, чи ні, я не знаю, але вірю, що зможу
допомогти їй такою стати.
Есе про школу
Стежини кожного із
нас беруть початок з отчого порогу. Отої хатки край села, чи з тої ближньої
висотки. Коротка й довга, рівна і крива – але у всіх вона пройшла широким
світлим шкільним коридором. Де голосний дзвінок із року в рік,
скликає дітвору у теплі класи. Де тихий гомін навіть чути з стін. І дошка
промовляє вголос басом.
Дитинства світ, барвистий
веселковий, лунає скрізь....Шкільне подвір"я – просторе й рідне, в якому зібрано історію
десятиліть та поколінь історію – це книга-розповідь життя, життя учнівського та
вчительського, бо без минулого не має майбуття, бо без історії не має і народу.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)